Зміна сезону таїть в собі безліч небезпечних і непередбачених ситуацій
для водія. Будь-то рання весна або пізня осінь, на дорогах
постійно присутні великі калюжі. Снігові вали є основною причиною нерухомості
талих вод. В результаті вода скупчується в низинах. Особливо часто
такі пастки виникають на горбистій місцевості, де чергуються спуски
та підйоми. Недосвідчений водій може не підозрювати про можливі
наслідки такої зустрічі. Здавалося б, що може бути страшного під час
руху по мокрій поверхні? Перш за все, небезпека полягає
в акваплануванні.
Відсутність контакту шини з дорожнім покриттям через утворення водяної
плівки між протектором і дорожньою поверхнею називають акваплануванням. При
такому стані сила зчеплення дорівнює нулю, автомобіль ковзає і повністю втрачає
керованість. На появу цього процесу впливають кілька факторів, які мають
тісний взаємозв’язок між собою, — це, перш за все, швидкість руху,
глибина водної перешкоди та малюнок протектора. Так, наприклад, зношені
шини найбільш схильні до небезпеки аквапланування, оскільки вони втрачають
здатність ефективно виштовхувати воду з-під колеса. У результаті
водяний вал збільшується до тих пір, поки не відірве колесо від
поверхні. Екстреним гальмуванням теж не вирішити розпочатий процес заносу.
Існує техніка
керування транспортним засобом під час аквапланування
Які заходи потрібно
приймати під час руху по водній перешкоді?
- Необхідно максимально знизити швидкість.
- Включити склоочисники на прискорений режим для своєчасного
очищення лобового скла від води й збереження оглядовості.
- Положення рук на кермі згідно з правилом («без десяти два», або «без п’ятнадцяти три»). Повинен здійснюватися повне
охоплення керма, при цьому лікті спрямовані в сторони, кисті
стиснуті, спина напружена. Ці заходи дозволять утримати кермо при ударі
об воду і запобігти безконтрольне обертання авто.
- Положення коліс при перетині калюж повинне бути рівним, без повороту.
- Опустити педаль гальма відразу після того, як ділянка з водою буде поза увагою. При цьому не варто різко відпускати «гальмо»;
плавні й швидкі дії дозволять зберегти керованість шляхом притиснення
передніх і задніх коліс.
При ситуації, коли транспортний засіб входить в поворот, і колеса
приймають не рівне положення, то занесення може початися при
попаданні перших коліс у воду. Аналогічно при виїзді з водної
ділянки: колесо, що отримало зчеплення з дорогою, буде тягнути машину
по своїй траєкторії. В автоспорті існує метод виходу з подібних
ситуацій «подвійним ходом», про нього також відомо професійним водіям. Суть
полягає в «виставленні» авто до водної перешкоди та входу
в неї з рівними колесами, а далі поворот для підтримки
траєкторії. Керувати машиною можливо і після перетину калюжі, але тільки
за допомогою невеликої корекції кермом.
Часто повторювані
помилки водіїв
При надлишкових швидкостях ймовірність аквапланування виростає в рази.
Але вже навіть при швидкості в 90 км/год. можливий даний процес. Адже
ніхто не скасовував законів аеродинаміки, і чим вища швидкість - тим нижча притискна сила коліс
з дорогою, і, відповідно, зчеплення з поверхнею. Водна плівка
не витісняється і починається аквапланування.
Різко кинувши педаль гальма, ви ризикуєте опинитися
не в машині, а в човні без можливості нею керувати.
А все тому, що при цій дії передня частина авто дещо піднімається і вода
рветься під днище. У результаті авто «пливе» через ефект аквапланування.
І, звичайно ж, потрібно пам’ятати про те,
що у водіїв-початківців ще немає достатнього досвіду, щоб
впоратися з такою екстремальною ситуацією, як аквапланування.
На відміну від ковзання, цей процес дуже важко контролювати. Але
теоретична підготовка в цьому питанні необхідна, щоб уникнути паніки та,
як наслідок, виїзду на узбіччя або зустрічну смугу. А далі при
отриманні певних навичок, водій зможе швидко і правильно впоратися з подібною
нештатною ситуацією.
